Педагогічний такт,конфлікти з учнями,їх причини.

      Шляхи і способи виходу з конфліктної ситуації.

      У рамках навчально-виховного процесу будь-якого навчального закладу предметом посиленої уваги залишаються поведінкові конфлікти, невиконання домашнього завдання, емоційно-особистісне зіткнення педагога і вихованця. Інакше кажучи, в сучасній школі конфлікти стали звичайною справою. Сама структура побудови сучасної масової школи  за принципом супідрядності і протиставлення (тобто «вчитель-учень», «старший - молодший», «встигаючий - невстигаючий» тощо) стимулює дитячу конфліктність. Крім того, учні «несуть» у школу в трансформованому вигляді всі соціальні протиріччя нашого суспільства. Ці суперечності породжують брутальність, жорстокість, хамство, озлобленість у групових та міжособистісних стосунках школярів. Тому джерела багатьох злочинів,проявів асоціальної поведінки серед молоді треба шукати в шкільній системі освіти і виховання.

Конфлікти супроводжуються нерозумінням,стресами,відчуттям незадоволеності. То чи потрібно витрачати частину свого життя на з’ясування стосунків?Чи,може,краще навчитися спілкуватися, не створюючи конфліктних ситуацій? Конфлікт у школі,яким би він не був,- між учителями або між учнем і вчителем – не сприяє навчально-виховному процесу. І чим менше виникає конфліктів,тим краще розуміють одне одного вчителі  учні,тим теплішими й більш довірчими є їхні взаємини.

Які асоціації викликає в нас слово «конфлікт»? Що ви відчували під час конфлікту?

Опитування вчителів показало,що такими відчуттями є:

o   Гнів,

o   Образа;

o   Нерозуміння;

o   Ворожість.

Конфлікт виникає переважно через суб’єктивні причини,що залежать від особистісних характеристик та індивідуального поводження керівника й вихованців.

Спочатку ми розглянемо питання : Що таке конфлікт?

Конфлікт – невід’ємна частина життя. Ключ до взаємовигідного розв’язання конфлікту полягає в тому, щоб задовільнити обидві сторони шляхом взаємного толерантного ставлення, досягти компромісу. Отже, всім нам треба прагнути толерантності у стосунках.

 

ОЗНАКИ ТОЛЕРАНТНОЇ ЛЮДИНИ

·         Добре співпрацює з іншими на засадах партнерства.

·         Готова змиритися з думками інших.

·         Поважає людську гідність.

·         Поважає права інших.

·         Сприймає іншого таким,яким він є насправді.

·         Здатна поставити себе на місце іншого.

·         Поважає право бути іншим.

·         Визнає розмаїття.

·         Визнає рівність інших.

·         Терпима до чужих думок, вірувань, поведінки.

·         Відмовляється від домінування й насильства.

 

ВИСЛОВИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ КОНФЛІКТУ

·         Мені так не здається…

·         Я важаю по – іншому…

·         У мене інша точка зору…

·         Я дозволю собі не погодитися з вами…

·         Мені хотілося б висловити свою незгоду…

·         Дякуємо за увагу. Слово надається другій групі…

 

НАЙПОШИРЕНІШІ ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ СКЛАДНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ КОНФЛІКТІВ ВЗАЄМОДІЇ «ВЧИТЕЛЬ- УЧЕНЬ»

1.      Нездатність прогнозувати учителем поведінку учнів на уроці (невстигання у часі, роздратованість, подолати конфлікт).

2.      Намагання вчителя зберегти свій соціальний статус за рахунок зниження статусу учня.

3.      Оцінювання вчителем не окремого вчинку, а особистості учня (роззява,нахаба)

4.      Намагання суворо покарати учня, мотивуючи це тим, що зайва суворість не зашкодить.

5.      Субєктивне оцінювання дітей і його наслідки.

6.      Нездатність до самоконтролю.

 

Кожна помилка вчителя при вирішенні конфліктів травмує учнів, вселяє недовіру до нього, порушує систему взаємин між учителем і учнями. У педагога виникає глибокий стресовий стан, незадоволення своєю працею, нездорове усвідомлення залежності професійного самопочуття від поведінки учнів.

 

НА ДУМКУ ВЧИТЕЛІВ, КОНФЛІКТИ ТИПУ «ВЧИТЕЛЬ-УЧЕНЬ» виникають через:

·         Порушення дисципліни на уроці;

·         Невиконання домашнього завдання;

·         Неповагу до вчителя;

·         Недоброзичливі відносини між учнями.

 

НА ДУМКУ УЧНІВ, ПРИЧИНАМИ ЇХНІХ КОНФЛІКТІВ З УЧИТЕЛЯМИ Є:

·         Пропуск уроків, непідготовлене домашнє завдання;

·         Нецікаве проведення уроку вчителем;

·         Наявність «мазунчиків» у вчителів;

·         Необєктивність при оцінені знань;

·         Образи зі сторонни вчителя, грубість і нестриманість.

 

Конфлікти завжди існували, існують і будуть існувати. Не зважаючи на те, з чиєї ініціативи відбувся конфлікт, учня чи вчителя, вчитель не повинен боятися конфлікту. Головне правильно розпланувати поведінку в конфліктній ситуації. І найважливіше – педагогічний такт учителя. У конфліктній ситуації головним для педагога є виведення учня на діалог.

Педагогічний діалог – це пік конфлікту, особливий стан єднання педагога та учня. Коли ви почуєте з уст дитини її незадоволення,тоді ви зможете знайти вихід із конфліктної ситуації тому, що ви будете знати її причину.

Багато конфліктів виникає з приводу невиконання домашніх завдань, поганої успішності,неготовності виправити власну помилку. Так звані конфлікти діяльності. Хорошою тактикою у таких конфліктах є надання учневі можливості довчити, перекласти,надати додаткову інформацію, піти на компроміс з обов’язковим врахуванням інтересів,потреб та аргументів учня.

Конфлікти поведінки та вчинків виникають із приводу порушення правил поведінки у школі. Їх значно складніше вирішувати,оскільки в них втягуються «важкі» учні. Для вирішення таких конфліктних ситуацій вчитель і вихователь повинен пам’ятати про об’єктивність.

 

ЧИННИКИ,ЯКІ ПРОВОКУЮТЬ КОНФЛІКТ:

·         Погрози («не будеш добре себе вести – виженуть зі школи»);

·         Негативна критика («як можна бути таким неорганізованим»);

·         Образи («ти просто роззява,чого можна від тебе чекати»

·         Зміна теми («це дуже цікаво,але давай поговоримо про твою поведінку»)

·         Накази («я даю тобі два тижні,щоб виправити оцінку і стати слухняним»)

Учні сприймають негативні зауваження як вияв недоброзичливості зі сторони вчителів і відповідають грубістю,пустощами. Розв’язанням таких конфліктів  демонстрація педагогом миролюбних намірів.

            Найважчими є конфлікти взаємин. Вони найбільш тривалі й виникають на грунті недоброзичливих стосунків (антипатія) як наслідок постійних попередніх конфліктів діяльності і поведінки. Виправлення їх є випробуванням професіоналізму педагога, оскільки він повинен стати вище почуттів образи,неприязні та показати учневі культуру,шляхетність у стосунках. Це ситуація,в якій учитель відверто визнає свої помилки,вибачається пропонує забути образи. Дуже важливо в таких конфліктних ситуаціях вдало вибрати час та місце для розмови Розмова по «гарячих слідах» приречена на невдачу. Розмова з учнем на очах у класу викликає в нього бажання продемонструвати сміливість і незалежність.

            Отже,вчитель для вирішення конфліктної ситуації повинен спрямувати свою активність на краще розуміння співрозмовника. У конфліктній ситуації вчитель мусить бачити проблему з обох сторін,тому що попередження та вирішення конфліктів значною мірою залежить від педагогічної майстерності вчителя.